Україні вдалося доправити в Чилі учасників 25-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), які мають змінити на станції «Академік Вернадський» своїх колег.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

«Сьогодні, 30 березня 2020 року, команда полярників уже перебуває в місті Пунта-Аренас на березі Магелланової протоки. Тепер, відповідно до впроваджених Чилі обмежень, члени експедиції будуть на обсервації, після чого зможуть продовжити шлях до Антарктиди кораблем», — йдеться у повідомленні.

«На станції на них вже дуже чекають зимівники та зимівниці 24-ї експедиції, а також сезонний загін дослідників, який нам вдалося туди «закинути» ще в січні-лютому», — зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Він нагадав, що через карантин 25-ій експедиції не вдалося з першого разу дістатися Латинської Америки і вона була змушена повернутися в Київ.

«Але зараз команда вже в Чилі, і ми чекаємо на успішну перезмінку. Цьому наразі сприяє навіть глобальне потепління. В Антарктиці цей рік видався аномально теплим, тож акваторія станції буде вільною від криги впродовж усього квітня. Бо у «нормальні» роки станція закривається кригою вже після першої декади квітня», — пояснив керівник центру.

Він також наголосив, що відправка 25-ї УАЕ в умовах пандемії COVID-19 та карантину була дуже складною і стала можливою лише завдяки скоординованій роботі багатьох людей та відомств.

«Особливо хочу відзначити роль МЗС та українських дипломатів на всьому шляху перельоту експедиції. Саме українська дипломатія змогла зробити те, що видавалось абсолютно неможливим — забезпечити дозволи на транзит всіх країн, закритих для приїзду іноземців, дозволи на вильоти та посадки літаків попри закриті повітряні зони і навіть дозвіл влади Чилі на перебування експедиції в країні попри запроваджені надзвичайний стан та комендантську годину», — зазначив Євген Дикий.

«Отже, попри пандемію наука продовжує розвиватись, а експедиція далі йде до мети! Позаду — закриті для прольоту та проїзду країни, попереду — плавання між айсбергами, непроста логістична операція з забезпечення станції на весь рік пальним, харчами та всім необхідним, та повернення додому українських полярників після більш ніж річної «крижаної вахти»», — підсумував він