Міжнародна інспекція відзначила позитивні зміни на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» щодо дбайливого ставлення до навколишнього середовища та екосистеми Антарктики. 

Про це йшлося під час 42-ї Консультативної наради Договору про Антарктику, що триває в Празі 1-11 липня за участі української делегації. У її межах також відбулася 22-а нарада Комітету з охорони навколишнього середовища, повідомляє прес-служба Міністерства освіти й науки України.

Цього вдалося досягти завдяки масштабній модернізації станції, розпочатій цього року вперше з моменту її передачі Україні 1996-го.

«Країни-члени Договору про Антарктику постійно інспектують станції колег, дають оцінку впливу на екосистему та рекомендації. Цього року, в лютому-березні, міжнародні інспектори з Аргентини, Чилі, Уругваю та Південної Кореї відвідали українську станцію. І саме на засіданні в Празі вони представили свої висновки. Вперше за багато років там були відзначені позитивні зміни – саме завдяки тій модернізації, яку ми почали цьогоріч і плануємо завершити навесні 2020-го. Нагадаю, що держава на це виділила майже 35 млн гривень», – розповів очільник української делегації, гендиректор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Під час модернізації було оновлено системи життєзабезпечення, відремонтовано будівлю станції, паливний бак, а також закуплені всі компоненти для другого етапу модернізації – встановлення нової енергетичної системи, зокрема дизель-генераторів, котлів опалення тощо.

«Звісно, колеги звернули увагу й на низку недоліків. Наприклад, модернізації також потребують наші системи пожежної безпеки та знищення відходів. Ми повністю згодні й плануємо закласти ці роботи в концепцію нової програми полярних досліджень на 2021-2030 роки. Її проєкт вже напрацьований МОН та Національним антарктичним науковим центром і якраз був представлений міжнародній спільності на засіданні в Празі», – підкреслив Дмитро Чеберкус.

Даний документ готувався за пріоритетами міжнародного Наукового комітету з антарктичних досліджень (SCAR). Туди закладені такі вимоги як: системна міжнародна кооперація, відновлення океанографічних досліджень, модернізація наукового парку тощо.

Під час наради українська делегація озвучила свої плани приєднатися до Конвенції зі збереження антарктичних тюленів.

«Загалом за підсумками наради можна впевнено стверджувати: Україна лишається активним членом престижного «Антарктичного клубу». Й наша наука має максимально використовувати Антарктиду як вікно можливостей для міжнародної кооперації та участі у глобальних, загальнопланетарних дослідженнях», – резюмував Дмитро Чеберкус.