З 1 січня українці можуть повертати в аптеки ліки – адже набуває чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо поліпшення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” (№2628-VIII від 23.11.2018 р).
Екс-голова Держлікслужби, доктор медичних наук, доктор фармнаук Олексій Соловйов означив ймовірні наслідки цих змін, а також назвав прогалини, які ще належить заповнити владі. Про це повідомляє видання “Дзеркало тижня”.
Відповідно до змін у законі, споживач може впродовж встановленого гарантійного терміну вимагати від продавця (аптечного закладу) повернення заплаченої за товар грошової суми або заміну товару на такий самий товар, чи на аналогічний, із наявних у продавця (аптечного закладу). Своєю чергою, продавець (аптечний заклад) зобов’язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
“Як відомо, термін придатності лікарських засобів (гарантійний строк) може становити навіть понад п’ять років. Це означає, що впродовж цього періоду споживач потенційно може повернути товар, придбаний в аптеці. Що ж може статися з лікарським засобом за цей час? Перш за все, слід згадати, що такі специфічні товари, як лікарські засоби, для стабільності фізико-хімічних властивостей під час зберігання потребують захисту від світла, впливу вологи, випаровування, дотримання температурного режиму, захисту від дії газів довкілля”, – зазначив Олексій Соловйов.
Науковець навів приклад, якої шкоди може завдати така практика.
“Споживач повертає до аптеки вакцину, вважаючи її з якихось причин неякісною. Які властивості матиме вакцина, якщо вона зберігалася — навіть кілька годин — при кімнатній температурі чи, навпаки, була кілька разів заморожена? Провізор в аптеці має оцінити лише зовнішній вигляд і цілісність первинної та вторинної упаковок. Хто в такому разі може гарантувати ефективність і безпечність самої вакцини? Що чекає покупця, який придбає цю повернену упаковку?” – висловив занепокоєння доктор наук.
На думку екс-голови Держлікслужби без відповідей залишається низка запитань: За якою процедурою споживач має визначати якість лікарських засобів? Яким порядком має керуватись аптечний заклад, приймаючи лікарський засіб, що певний час перебував у споживача? Що має робити аптека з такими лікарськими засобами? Чи має аптека право надалі реалізовувати такі лікарські засоби?
“У цьому контексті незрозуміла роль держави, яка мусить гарантувати споживачам обіг якісної продукції на ринку. А це, своєю чергою, формуватиме зростання недовіри як до системи контролю якості, так до всіх учасників обігу ліків”, – зазначив Олексій Соловйов.
Науковець дійшов висновку, що “невідомі сили” свідомо намагаються внести хаос в аптечну торгівлю ліками.
“Кожна цивілізована країна десятиліттями розбудовувала державну систему контролю за обігом ліків і не перестає її вдосконалювати… Для цього в ЄС та інших країнах впроваджується індивідуальне кодування кожної упаковки ліків, з допомогою якого будь-яка людина може, використовуючи унікальний код, перевірити кожну упаковку лікарського засобу тощо. Наша ж країна не шукає легких шляхів і схвалює законодавчі ініціативи (на кшталт прийнятої в Законі України від 23.11.2018 № 2628-VIII), які не тільки не можуть бути реалізовані на практиці, а й здатні створити додаткові проблеми як споживачам, так і аптечним закладам”, – підсумував Олексій Соловйов.
Фото ілюстративне.
