Онлайн-трансляції

Історії гідності та європейського вибору: частина друга (ВІДЕО)

 

Точкою неповернення називають побиття студентів у Києві на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада 2013-го. Події відтоді розвивались надзвичайно стрімко. Проковтнути це, а тим паче пробачити тодішній владі українці не змогли.
- Цей розгін став таким собі мобілізуючим фактором. Бо в ту ніч подорослішав кожен студент, - зазначила Юлія Доліба, учасниця Євромайдану.
- Тому, коли побили студентів, це об’єднало націю, як ніщо, - наголосив Микола Вишневський, учасник Євромайдану.
До Києва масово почали з’їжджатись люди з усієї України. Без закликів та режисера, який би контролював усе чи міг щось змінити, кажуть учасники Євромайдану.
- Режисером був сам народ. Він сам писав сценарій, сам режисирував та сам був головним героєм у цій величезній драмі, - сказав Микола Вишневський, учасник Євромайдану.
До слова, тодішній Президент Янукович від розгону студентів одразу ж відхрестився. Тим часом одні на криваву майданівську ялинку чіпляють прапори, інші вже захоплюють столичну мерію. 1 грудня кількість людей на Майдані у Києві наближалась до мільйона. А разом із мітингувальниками вигулькнули "тітушки", які й спровокували заворушення на Банковій. У силовиків полетіло каміння, ланцюги, коктейлі Молотова. А коли заколотники кудись зникли, кийки беркутівців уже не шукали винних. Били всіх - чоловіків, жінок, мирних та неозброєних.
- Були застосовані вже радикальні методи - придушення Майдану. Думали, що налякають людей. Проте чим більше влада впиралася, тим більшим був супротив. І зупинити це було неможливо, - наголосив Микола Вишневський, учасник Євромайдану.
А далі одна за одною події розгортались, наче у страшному кінофільмі. Диктаторські закони, криваве Водохреща та відкрите протистояння між "Беркутом" і людьми. Утім, найстрашніше було ще попереду. З жахом Микола Вишневський пригадує протистояння 18 лютого 2014 у столиці та ті моторошні передчуття.
- Йшли підготовлені підрозділи, яких готували, яким чином розганяти демонстрантів. А непідготовлена маса дала достойну відсіч, - підкреслив Микола Вишневський, учасник Євромайдану.
Світлошумовими гранатами, сльозогінним газом та гумовими кулями силовики пішли на майданівців, озброєних хіба лиш палицями та бруківкою. Лікарі Майдану приймали поранених десятками.
Три роки по тому, а саме від моменту смертельної розправи 20 лютого й досі холоне кров. У той день снайпери вже просто відстрілювали неозброєних людей, наче худобу.
2 години розстрілів та перших 47 загиблих. Далі кількість жертв лише збільшувалась. Небесна Сотня - так пізніше народ назвав убитих снайперами протестувальників на Майдані Незалежності.
А доки майданівці оплакують загиблих, з країни, поспіхом збираючи статки, ганебно втікає Віктор Янукович і щезають його прибічники. У Чернівцях ставленика "Партії регіонів" Михайла Папієва розлючений натовп змусив подати у відставку.
- Вони зрозуміли, що не зможуть тримати розлючений натовп до кінця, і вони просто повтікали, - констатував Микола Вишневський, учасник Євромайдану.
- Ми не говоримо, що хтось був політиком, хтось був студентом, хтось був учителем. Ми передусім усі мали залишитися людьми. На жаль, людьми виявились не всі, - зазначила Юлія Доліба, учасниця Євромайдану.
- Злочинна влада втекла з України, перед тим наказавши безжально розстріляти мирних мітингувальників. Тим самим зруйнувала уявлення українців про гуманність, демократію та справедливе волевиявлення.  

    17.11.2016
Коментарі (0)
оновити код
Додати коментар:
Ім'я:
Код:
зареєстровані користувачі не вводять код перевірки (зареєструватися).
вхід для зареєстрованих користувачівВхід