Онлайн-трансляції

Судова реформа зблизька: чим мірятимуть справедливість

 

Про необхідні зміни судової системи почали говорити ще понад 10 років тому. Адже єдиним об’єктивним показником прогресу чи його відсутності у цій сфері є рівень довіри.

 "Рівень довіри у 2015 році до судової влади був таким, що російським медіа довіряло більше людей, українців, ніж українським судам. Менше 1% довіряло повністю, менше 10% загалом довіряло судам повністю або частково", - заявив член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков.

 І у 2015 році, коли фактично і розпочалась судова реформа, рівень довіри українців до служителів Феміди був катастрофічним, каже експерт. І це є наслідком того, як діє судова система.

 Політолог Андрій Гевюк каже: "Суддям не тільки не довіряють, але й існує критичність, що ми бачимо, що по справі Майдану питання не вирішено і судді випускають із залу, ми бачимо, що ті, хто виступає із сепаратистськими закликами, їх випускають судді. Навіть по Чернівецькій області ми можемо це побачити".

 У той час, як служителі Феміди - одні із тих, хто забезпечені всіма можливими соціальними гарантіями.

 "Найбільші зарплати, найбільші пенсії у кого? У суддів, у колишніх і теперішніх, ми бачимо квартири, машини, у нашу еру інформаційних технологій, хто отримує тобто", - додав Андрій Гевюк.

 Минулого тижня народні обранці проголосували за внесення низки змін до судової реформи.

"Ця реформа зараз є найгарячішою темою, тому що лише минулого тижня вже був внесений ряд змін до існуючих законів і внесено ряд законопроектів", - вважає учасниця ГО "Лабораторія демократичних трансформацій" Ольга Гришин-Грищук.

 Чимало з яких є досить суперечливими. І взагалі, кажуть експерти, законопроект подали з порушенням регламенту.

"Тому що кілька кодексів не можна ухвалювати одним законопроектом. Було прийнято 3 редакції кодексів, зміни до четвертого і ще до більше ніж 10 інших законів", - повідомив член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков.

 Також незрозуміло, кажуть експерти, за що врешті проголосували депутати, адже повного тексту закону досі не опублікували. А деякі зміни до процесуальних кодексів, мовляв, просто порушують право на справедливий суд.

 І таких пунктів нарахували 12. Зокрема:

 - можливість суду обмежити доступ до зали судових засідань через відсутність "вільних місць";

 - можливість суду заборонити фотофіксацію та відеозапис: на власний розсуд відкритого судового засідання, якщо "вони заважають ходу содового процесу";

 - таємні зустрічі судді з кожною зі сторін окремо без фіксації предмету розмови, навіть учасником процесу під страхом відповідальності.

 За словами Михайла Жернакова, "також сумнозвісна правка, яка скорочує терміни слідства в кримінальних справах. Зокрема, у справах топ-корупції, і фактично робить ці справи неефективними. Її дещо поправили, сказали, що ми її виправили назад, але яким чином її поправили, нам незрозуміло".

Також дискусію викликало питання щодо того, що необхідно створити, аби судова система працювала ефективно та прозоро, - антикорупційний суд чи антикорупційну палату.

 Ольга Гришин-Грищук, вважає, що "дуже швидко змінюється позиція Президента щодо судової реформи. І Венеціанська комісія дала свої відповідні рекомендації створити антикорупційний суд".

Зараз же, каже політолог Андрій Гевюк, відбувається перетягування канату за вплив на судову систему. "Те, що відбувається зараз, я б назвав навіть не профанацією, а намаганням перерозподілити, хто ж буде впливати на суддів, хто ж буде ними керувати, чи хто буде мати більший вплив - Президент, Парламент чи інші якісь політичні угрупування".

 Так, за висновками експертів, визнано ряд суддів, які не є доброчесними, але є вірогідність того, що вони приступлять до виконання своїх обов’язків.

"Громадська рада доброчесності проаналізувала 381 кандидата, які були на останньому етапі добору до Верховного суду, ухвалила 140 висновків про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів", - інформує Михайло Жернаков.

 "Це ті судді, які ухвалювали у тому числі недоброчесні рішення щодо героїв Майдану, щодо людей, які виходили на мирний протест. І сьогодні знов частина цих людей у судовій системі", - додала учасниця ГО "Лабораторія демократичних трансформацій" Ольга Гришин-Грищук.

 Відтак, кажуть, аби судам довіряли, необхідні кардинальні зміни. Наприклад, як із поліцією. І, мовляв, якщо не звільнять хоча б 90% суддів і не замінять їх новими, то і реформи не відбудеться. Окрім того, суди мусять бути незалежними, некорумпованими та підзвітними суспільству.

    12.10.2017
Коментарі (0)
оновити код
Додати коментар:
Ім'я:
Код:
зареєстровані користувачі не вводять код перевірки (зареєструватися).
вхід для зареєстрованих користувачівВхід