Онлайн-трансляції

У селі Валя Кузьмина виявили махінації із землею (ВІДЕО)

 

- Із землею, якщо наводити порядок у кожній старій сільраді, бо нові громади, мабуть, ще не натворили, сільський голова - це, по суті справи, феодал. Якщо він 10-15 років обирається або царствує, то йому вже і підвладна сільська рада. І повірте, якщо дивитись принципово через призму закону, то немає такого села, де не було б зловживань із землею, - зазначив Ярослав Курко, заступник голови Волоківської об’єднаної територіальної громади з виконавчої роботи.
Волоківська громада існує вже більше року. До неї, окрім Грушівки, увійшло і село Валя Кузьмина. Земля тут ласа, бо приміська зона, до Чернівців автомобілем якихось 15-20 хвилин. Тож, очевидно, що вільних земельних ділянок небагато.
- Село у приміській зоні, земля дуже цінується. Село розростається, народжуються дітки, сім’ї хочуть розширюватися і будуватися. На жаль, отримати просто і легко земельну ділянку в нашому селі було неможливо. Ми з чоловіком теж зверталися для отримання ділянки як багатодітна сім’я. Відповідь була така: "земля не гумова", - розповіла Тетяна Тихон, колишній секретар Валякузьминської сільської ради.
Та тодішня очільниця села запропонувала, здавалося б, справжню панацею для мешканців, які багато років чекали своїх земельних ділянок.
- Нам повідомили так, що для того, щоб завершити документи, які були потрібні для роздачі земельних ділянок, необхідні були певні кошти. А, оскільки коштів у бюджеті не було, збирали благодійні внески, так у квитанції і було записано: "благодійні внески на генеральний план с. Валя Кузьмина", - зауважила Ірина Андрєєва, землеупорядниця Валякузьминської сільради.
Благодійний внесок визначили у розмірі 1500 гривень з однієї особи. І після того, коли генплан був би готовим, люди мали отримати по 10 соток землі. Саме так, кажуть місцеві, запевняла очільниця села.
- З 2013 року Гронік Наталія Олексіївна збирала по 1,5 тисячі гривень на благодійний внесок, - повідомив Олександр Джуряк, староста с. Валя Кузьмина Волоківської об’єднаної територіальної громади.
Ці внески люди переказували на рахунок громадської організації "Валякузьминське 2007". І кажуть, що назбирали потрібну суму - 300 тисяч гривень. Саме стільки, запевняла очільниця села, коштувала розробка генплану.
- Це ГО "Валякузьминське - 2007", створена для газифікації села, для можливості збору коштів на генеральний план села, зонування і в подальшому для можливості роздачі земельних ділянок для селян, - пояснив Василь Паламарюк, юрисконсульт сільської ради.
Роки минали, генплан коштом благодійників, які сподівалися ось-ось отримати заповітні 10 соток, виготовили. Та землі не дочекався ніхто з місцевих. А ось люди з інших міст, і навіть областей, кажуть, тим часом вже встигли навіть позводити будинки у селі. Чи справді очільниця не знала, що порушує закон? І чи справді люди не розуміли, що землі на всіх не вистачить?
Чому генплан виготовляли терміново і коштом саме мешканців, тепер уже колишня очільниця села пояснює просто: старий документ уже зовсім не відповідав дійсності. За межами населеного пункту земель залишалось багато і, мовляв, іншого виходу взагалі не було.
- Наш генплан, який був розроблений 1974 року, відповідав селу десь на 25%. Не було ні церкви там, ні лісництва. Закон про містобудівну діяльність чітко говорив, що, якщо не на 50% і більше генплан старий відповідає, то треба робити новий генплан, - зазначила Наталія Гронік, колишня очільниця Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
А в бюджеті, каже, грошей геть не було. Тому вирішили зібрати їх із людей. Щоправда, чомусь не з усіх, а лише з найбільших патріотів села, каже колишня очільниця.
- У нас є громадська організація, можна через благодійні внески, я навіть так сказала: "Ось тут буде видно участь громади. Ми - село, і якщо нам дійсно соціально це треба, якщо ми хочемо щось вирішувати, ми разом можемо це вирішити. Але не тільки розмовами, а конкретно. Бо ніхто вам жодну документацію задарма не зробить", - наголосила Наталія Гронік, колишня очільниця Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
Однак ті, кому зараз доводиться розгрібати Авгієві стайні, які залишила після себе пані Гронік, кажуть, звідки така космічна сума на генплан - взагалі неясно.
- Зараз ми можемо за суму втричі меншу зробити генеральний план усієї об’єднаної громади, - запевнив Василь Паламарюк, юрисконсульт сільської ради.
Тобто трьох населених пунктів, разом із селом Валя Кузьмина.
- 300 тисяч - звідки ми взяли суму? Зйомка нам одразу показала, що площа у 1080 га, бо то ж видно було, карти є, і сама зйомка, щоб зальоти зробили - це ж є всі документи, все зроблено, це коштувало десь 136 тисяч, - сказала Наталія Гронік, колишня голова Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
І обурюється, мовляв, чому люди одразу землю йшли просити, коли заплатили. То ж справа блага, а землі на всіх не вистачить.
- Але це для ясності: людина ще не встигла заплатити, а вже біжить у сільраду. Ми ж їм так само пояснювали: "Люди, це ж не означає, що ви сьогодні заплатили, а завтра отримаєте землю. Землі ще немає. Вона за межами". Ми так само говорили, - запевнила Наталія Гронік, колишня голова Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
Більше того, запевняє, що не обіцяла землю всім, хто заплатив 1500 гривень. Та люди стверджують інше: обіцяла.
- Була написана заява, до заяви прикріплювали квитанцію, а вже пізніше ми дізналися, що ця заява не була ніде зареєстрована. Але це ми дізналися лиш тепер, - пояснила Ірина Андрєєва, землеупорядниця Валякузьминської сільради.
- Люди кажуть, що писали якісь заяви, щоб видали по 10 соток землі під будівництво. Але їх немає. Ні журналу реєстрації немає, ні заяв, - підкреслив Олександр Джуряк, староста с. Валя Кузьмина Волоківської об’єднаної територіальної громади.
І ще: як, власне, могла очільниця села обіцяти людям по 10 соток, якщо закон передбачає 25? То звідки тоді пані Наталя взяла 10? І чому не 15 чи не 12?
- Збирати кошти від населення й обіцяти землю - це шахрайство, адже голова не може надати земельну ділянку, це надає сесія сільської ради. Як може одна особа відповідати за всіх депутатів, як вони проголосують?, - зауважив Василь Паламарюк, юрисконсульт сільської ради.
Хіба що сесія тих документів не бачила б. Бо юристи кажуть, що всі протоколи засідань, які їм передали, просто не підписані. Тож про все, що відбувалося на сесіях у ті роки, можна лише здогадуватися, зауважує пан Паламарюк. Та пані Наталя певна, що депутати проголосували б.
- Звісно. Ми були впевнені, бо там є наші, багатодітні. Там є різні люди, - сказала Наталія Гронік, колишня очільниця Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
Та чомусь увесь той час депутати на чолі з головою сільради голосували за чужих, а не за своїх - багатодітних, малозабезпечених і тих, хто потребує.
- Земля надавалася до того часу різним людям. І я можу навести приклади понад 100 осіб із Чернівців, із Кельменців, із Заставни, які отримали землі у Валя Кузьмині, - заявив Василь Паламарюк, юрисконсульт сільської ради.
- Я переглянула державні акти, які є на цей момент у сільраді. З того, що у нас є, то це понад 100 людей, які не є мешканцями села Валя Кузьмина, - підкреслила Ірина Андрєєва, землеупорядниця Валякузьминської сільради.
Ми і про це запитали у колишньої очільниці. Та вона, звісно, відхрещується.
- Ні, ні, не отримував. Ну як? Могли, наприклад, отримати землю в межах села, якщо вони користувались тією землею, але свого часу не робили приватизацію, - сказала Наталія Гронік, колишня голова Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
Врешті ситуація зайшла в глухий кут. Дехто із людей, які платили ті внески, нарешті спам’яталися і понесли заяви до поліції. А тим часом селом пішов і інший поголос: винна у всьому реформа, бо ж якби об’єднаної громади не було, то все могло б, мовляв, закінчитись інакше.
Колишня багаторічна очільниця села у виборах і на посаду голови громади, і на крісло старости участь брала. Але програла. Нині ж натякає: реформа провалена. А те, що громаду таки утворили - то лише її заслуга.
- Хоч люди сьогодні і дуже лихі за наше об'єднання. Бо ми його зробили за 2 місяці. Ми писали оголошення, щоб люди прийшли на збори, щоб приходили на сесії. Звичайно, люди були проти, - зазначила Наталія Гронік, колишня голова Валякузьминської сільської ради (2001-2016 рр.).
Таку ж думку поширюють у селі і люди, каже новий староста.
- Якби ми були окремою сільською радою, не були у територіальній громаді, у нас гроші є, ми б краще жили, - зауважив Олександр Джуряк, староста с. Валя Кузьмина Волоківської об’єднаної територіальної громади.
Не жили б краще - і це точно. Бо цьогоріч у селі зробили стільки, скільки пані Гронік не вдалося зробити, певно, за усі 15 років головування.
- Закінчили ремонт Валякузьминського садочка, 500 тисяч спрямували з місцевого бюджету на ремонт покрівлі, даху, оновлення даху. Крім того, паралельно будується новий садочок, - розповів Валентин Лупіна, голова Волоківської об’єднаної територіальної громади.
Бюджет громади, тобто трьох сіл - це майже 24 мільйони. І цим коштом ремонтують дороги, лікарні, школи та садочки, встановлюють вуличне освітлення і забезпечують людей безкоштовними ліками. І ситуація з землею та благодійністю лише показала, яка система ефективніша, переконаний пан Курко.
- Ситуація, яка склалась із землею у цій громаді, не є трагічною. Вона тільки показує, що є залишки старого, неконструктивного, незаконного, і пробують перешкодити йти вперед, - пояснив Ярослав Курко, заступник голови Волоківської об’єднаної територіальної громади з виконавчої роботи.
А ще, до речі, пані Гронік і до того мала проблеми з законом саме через землю. Бо дозволила приватизувати ділянки за межами села, тобто державні. Каже, не знала, бо того ж таки генплану не було.
- Якщо вони порушувалися за надання ділянок за межами, а це кримінальна справа, я не знаю, але, можливо, це було причиною введення в межі і створення генплану. Для чого було ошукувати все село і збирати кошти, для чого потрібен був той генеральний план, щоб обіцяти роздати землі, якщо зараз кінець 2016 року і ті землі ще не роздані?, - підкреслив Василь Паламарюк, юрисконсульт сільської ради.
Надій на те, що усім двом сотням людей, які стали благодійниками, таки дадуть землю, небагато. Ми бачили схему зонування села - вільних ділянок катма, а ті, що є, - переважно урочища, яри і рідколісся. Тож люди матимуть хіба що досвід. Але те, що це питання набуло розголосу, - це уже хороший сигнал. Значить, корумпована система тріщить, бо продовжувати покривати ці схеми й оборудки ніхто не став. 

    11.12.2016
Коментарі (0)
оновити код
Додати коментар:
Ім'я:
Код:
зареєстровані користувачі не вводять код перевірки (зареєструватися).
вхід для зареєстрованих користувачівВхід